Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський

Коротка інформація
Кам'янець-Подільський, одне з найдавніших міст України, належить до визначних явищ європейської культури. Скелястий острів, оперезаний тугою петлею річки Смотрич, що тече у мальовничому глибокому каньйоні, став своєрідним природним п'єдесталом, на якому впродовж понад десяти століть відомі й невідомі майстри творили справжнє кам'яне диво. Кам'янець-Подільський і сьогодні чарує неповторною єдністю ландшафту та архітектури.
Опис

Кам’янець-Подільський  — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця України; значний економічний, освітній, культурний і туристичний центр країни.

У Кам'янці-Подільському численні історико-архітектурні пам'ятки — Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV–XVI століття, перебудований у XVII–XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття) тощо.

Розташування і територія

Кам'янець-Подільський розташований у мальовничій місцевості на річці Смотрич за 20 км до її впадіння в річку Дністер.

2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України включено в межі міста Кам'янець-Подільський 107,1 гектара земель Гуменецької сільської ради, 18,1 гектара земель Зіньковецької сільської ради, 26,9 гектара земель Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, і таким чином, затверджено межі міста загальною площею 2787,1 гектара.

Кам'янець-фестивальний

Кам'янець-Подільський відомий і як визначний український фестивальний осередок — тут відбуваються різноманітні культурні заходи, етнографічні, історичні та інші фестивалі.

Вже традиційним для міста стало гучне відзначення щовесни відкриття туристичного сезону. Завдяки численним історико-культурним пам'яткам і, в першу чергу, Кам'янецькій фортеці, популярними у місті є різноманітні історичні реконструкції — захисту міста від турецької навали, середньовічних боїв і турнірів, зокрема під час спеціалізованого фестивалю «Terra Heroica», а також на День міста «Кам'янець давній — серце Поділля».

Відомими масштабними заходами, що на регулярній основі проводяться в місті, є фольклорно-етнічне мультикультурне «Свято семи культур», мистецький «Фестиваль вільних людей», а завдяки спеціалізованому фестивалю Кам'янець-Подільський став одним із головних у країні центрів повітроплавання.

Парки і сквери

У Кам'янці-Подільському чимало зелених зон відпочинку, де люблять бувати кам'янчани і гості міста — ботанічний сад, дендропарк, Міський і Комосомольський парки, сквери Танкістів і Васильєва.

Смотрицький каньйон, в тому числі і в межах міста, включений до Національного природного парку «Подільські Товтри».

Коротка історія

Старе місто Камянця Подільського - Історичне минуле Старого міста, що приховує безліч таємниць. Досі остаточно не встановлено, коли виник Кам'янець. Деякі історики вважали, що місто було побудоване на початку нашої ери даками в період римсько-дакійських воєн. Називалося воно тоді Петридавою або Клепідавою (від грецького “петра” чи латинського “ ляпіс” - камінь та дакійського “дава” - місто).

Завдяки праці дослідників безперечно доведено існування міста за давньоруських часів. Реставратори знайшли рештки житлових і оборонних будівель XI-XIII століть і цим спростували версію, яка побутувала щодо виникнення міста наприкінці XIV століття.

У перших давньоруських літописах Кам'янець згадується як одне з міст Галицько-Волинського князівства починаючи з 1196 року. Місто пережило навалу орд Батия. На території замку знайдено рештки укріплень ХІI-XIII століть, а в центральній частині старого міста під час реставраційних робіт виявлено залишки дерев'яних жител тих часів, знищених пожежею.

Вигідне географічне положення протягом ХІV-ХVІІІ століть привертало до Кам'янця увагу численних завойовників, які бачили в ньому природний воєнний форпост.Після короткого (1374-1430) панування литовців місто надовго підпало під владу Польщі (1434-1793). За час свого панування поляки збудували тут чимало культових, житлових та оборонних будівель, які багато в чому сформували вигляд Кам'янця. Наклав'свій відбиток на його архітектуру і короткий (1672-1699) період турецького панування. Втім, давньоруські будівельні традиції, під впливом яких вже на початку XV століття склалися основні риси планування і архітектури міста, переважили i західноєвропейські, і мусульманські канони.

За свою багатовікову історію місто-музей зазнало чимало руйнувань і перебудов. Але, незважаючи на це, давня територія Кам'янця зберегла свою архітектурну неповторність.

В 1793 р. Поділля було приєднана до Росії, Кам'янець-Подільский став головним містом Подільського намісництва, а в 1796 р. - губернським. З 1748 р. місто становить центр греко-російської єпархії єпископ якої носить титул подільського й брацлавского.
Протягом багатьох віків Кам'янець-Подільський був осередком культурного життя Поділля. Тут у XVII столітті працювали вірменські історики, автори історії Хотинської війни Ованес і Степанос Рошка, художники і. Прахтль (XVIII століття), Д. Сампіні (XIX століття) та ін.

У місті діяли дві духовні семінарії, з 1840-х років - перша російська гімназія. 1899 року було відкрито Пушкінський народний будинок, на початку XX століття засновано технічне училище, а у 1918 році - український державний університет. З містом пов'язані імена видатних діячів української та російської культур - Т. Г. Шевченка, С. В. Руданського, А. П. Свидницького, В. К. Розвадовського, С. М. Сергєєва-Ценського, П. Г. Житецького, М. Д. Леонтовича, М. В. Молчановського, М. О. Грінченка. Тут жили і працювали відомі історики Поділля Є. Й. Сіцинський та О. Прусевич.

Для збереження історико-архітектурної спадщини міста, що налічує понад 200 пам'яток, у 1977 році постановою Ради Міністрів УРСР у Кам'янці-Подільському було створено історико-архітектурний заповідник.

Стара фортеця в Кам'янці-Подільському

Кам'янець-Подільський не можна уявити без славнозвісного Старого замку - унікальної оборонної споруди XI - XVIII століть, побудованої на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста Кам'яні укріплення XI століття, побудовані на основі ще більш ранніх, мало чим нагадували сучасну могутню твердиню з 11 башт, з'єднаних високими мурами. Залишки давньоруських укріплень знайдені в різних частинах замку: в Денній башті - фрагмент муру з бійницями, а рештки невеличкої, овальної в плані вежі посеред замкового двору біля Ласької башти.

Перша значна розбудова замку відбулася протягом кінця XIV-середини XV століття, її розпочав краківський воєвода Спитко Мельштинський, котрий володів Кам'янцем чотири роки (1395-1399) і загинув у битві з татарами. В середині XV століття замок було переплановано. Старі башти модернізовано, закладено 10 нових (2 з них не збереглися). Друга реконструкція відбулася в середині XVI століття під керівництвом військового інженера і архітектора Іова Претфеса, який збудував дві башти - Нову західну та Нову східну (над давнім колодязем, що зберігся донині), а також Польну браму з мостом, рештки якого нещодавно були віднайдені реставраторами.

На початку XVII століття, з появою дальнобійної артилерії, військовий спеціаліст Теофіл Шомберг збудував перед західним фасадом замку кам'яно-земляні бастіонні укріплення, що дістали назву Нової фортеці.
Однак, незважаючи на модернізацію, 1672 року кам'янецький замок захопили турецькі війська на чолі з султаном Магометом
IV. Причина поразки поляків була не в ненадійності укріплень, а в історичних умовах розвитку Речі Посполитої, яка на той час виявилася непідготовленою, щоб протистояти численній турецькій армії.

У XVIII - XIX столітті з півночі та півдня були прибудовані два бастіони, у внутрішньому дворі зведені корпуси казарм. Але, незважаючи на численні реконструкції, замок являє собою єдиний архітектурний ансамбль.

З кам'янецьким замком пов'язано багато історичних подій та відомих імен. У 1711 році його відвідав Петро І і дав високу оцінку фортифікаційним спорудам. Легендами оточена знаменита Папська башта, яку також називають Кармалюковою.

У 1815 році у фортеці перебував під час військової служби російський поет К. М. Батюшков, роком пізніше - поет-декабрист В. Ф. Раєвський. У 1831 році під ч ас епідемії холери тут працював військовий лікар, письменник, діалектолог В. і. Даль. Замок змальовували у своїх творах М. П. Старицький, В. П. Бєляєв.
У 1928 році за постановою Ради Народних Комісарів замок у числі деяких інших споруд Старого міста був оголошений республіканським історико-культурним заповідником.

Перелік башт Старого замку:

1.      Папська (Кармалюкова)
2. Ковпак
3. Тенчинська
4. Ляська (Біла)
5. Денна
6. Нова (Велика)
7. Рожанка
8. Комендатська
9. Лянцкорунська
10. Нова східна
11. Водна
12. Чорна (зараз не існує, в 2008 році розпочато відбудову)
13.
Боргова яма
14. Фундамент костьолу св. Станіслава
15. Пн.Бастіон
16. Пд.Бастіон

Замковий міст

Замковий міст (XI, XV, ХУІІ-ХУІІІ ст.) був збудований на кам'яному гребні, що з'єднував острів із мисом материка. Особливістю його є те, що він стоїть вздовж, а не поперек ріки Смотрич.

У XVI ст. міст був дерев'яним, на кам'яних опорах, про що повідомляв 1493 року прочанин з Московії Трифон КО­РОБЕЙНИКОВ. Німецький мандрівник Ульріх фон ВЕРДУМ 1621 року відмічав, що міст був арочним і дуже високим. Під час розбудови фортеці під керівництвом Йокуба ПРЕТВИЧА (ПРЕТФУCA), під мостом у скелі пробито склепінчастий канал, який регулював воду в Смотричі під час повеней. Разом із Руською і Польською брамами Замковий міст входив до складу оборонно-гідротехнічних споруд міста.

Сам міст був настільки вузьким, що на ньому не могли розминутися подорожні з повозкою. Тому каравани з товарами входили в Кам'янець-Подільський долиною через Руську браму і Південну міську браму. Наприкінці XVII ст. на місці Південної міської брами було збудовано міські казарми.

Під час турецької окупації (у 1672-1699 рр.) Замковий міст був обмуро­ваний кам'яною кладкою, в результаті чого набув форму суцільної стіни зав­довжки 88 м, заввишки 24-28 м.

За турків Замковий міст називався Турецьким. Існує легенда, що на ньому був страчений безталанний син Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО - Юрко.

Саме його, незадовго до смерті, Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ визнав за свого наступника. Однак гетьманська булава виявилася не під силу 16-річному Юрку ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ. Сучасники відзначали, що був він кволим, хворим на «падучу» (епілепсію), схильним до неспо­діваних нападів шалу.

Юрій ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ воював із поляками, татарами, росіянами. Прийнявши постриг, був ченцем у монастирях Києва, Сміли. Сидів у в'язницях Пруссії і Константинополя.

Використовуючи його ім'я, турки двічі надавали Юрію ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ султанський фірман на звання гетьмана і «князя Сарматійського» з резиденцією в місті Немирів.

1685 року за доносом гетьман-князь був заарештований і привезений в Кам'янець-Подільський. Після короткого розслідування, яке відбувалося у Ратуші на Польському ринку, Юрія ХМЕЛЬНИЦЬКОГО задушили мотузкою і, коли тіло стліло, скинули з Турецького мосту.

За іншою легендою, він був відправлений у грецький монастир на острові в Егейському морі. І сьогодні на Мальті туристам показують могилу «козацько­го генерала» Юрія ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.

1766 року архітектор Ян де BITTE відремонтував міст на гроші польського короля Станіслава-Августа, в пам'ять про що була встановлена дошка.

1876 року були розібрані надбрамні башти, які стояли на Замковому мосту, встановлені дерев'яні тротуари з поручнями, що розширювало дорогу, але середньовічний колорит Замкового мосту був остаточно втрачений.

Замковий міст входить у вітчизняну «Книгу рекордів» як найстаріший міст України.

Міста, цікаві місця і музеї

Кам'янець-Подільський з відносно добре збереженим Старим містом — одне з найбагатших українських міст на історико-архітектурні пам'ятки (загалом близько 180):

  • Кам'янець-Подільська фортеця (ХІІ—XVIII ст.ст.);
  • Ратуша (Будинок польського магістрату) (XIV—XVI ст.ст.), найстаріша зі збережених на теренах України;
  • Ратуша руська (будинок Киріака; XVII—XIX ст.ст.);
  • Троїцький монастир (XIV—XVI, XVIII—XIX ст.ст.);
  • Вежа Стефана Баторія (Кушнірська, Кравецька) (XVI ст.);
  • Монастир домініканок, костел Св. Михайла (сер. XVIII ст.);
  • Монастир домініканців, костел Св. Миколая (XV–XVIII ст.ст.);
  • Катедральний Петропавлівський костел;
  • Монастир францисканців (будинок архієрея; XIV—XIX ст.ст.);
  • Монастир тринітаріїв (1750—80);
  • Палац римо-католицького єпископа (1627, XIX ст.);
  • Гончарська башта (1583);
  • Руська брама (XV–XVIII ст.ст.);
  • Різницька башта (XVI ст.);
  • Вірменський бастіон (XVI—XVII ст.ст.);
  • Верхня Польська брама (Кушнірська башта) (1565–1785) і Нижня Польська брама (XV–XVI ст.ст.);
  • Турецький (Замковий) міст;
  • Порохівня (1778—79);
  • Окружний суд (1892)
  • Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.) тощо.

У повоєнний радянський час у Кам'янці-Подільському збудовано й введено в експлуатацію низку значних промислових об'єктів, житлова забудова цього часу була типовою.

У місті в різні роки (як за СРСР, так і за незалежності України) встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків — Тарасові Шевченку, Папі Івану Павлу ІІ, на вшанування подвигу солдатів і жертв Другої світової війни, воїнам-«афганцям», оригінальний пам'ятний знак, що призначався для київського Бабиного Яру «Циганська кибитка, пробита кулями» тощо.

Архітектуру центра (старого) міста та фортецю можна побачити у режимі 3D.Мапу у трьох вимірах було розроблено вінницьким ДНВП «Геосистема», і на сьогодні вона є другим (після Вінниці) виконаним подібним проектом на теренах колишнього СРСР.

 

костели та храми Кам'янця-Подільського


Церква. св.Трійці



Георгіївська церква



Хрестовоздвиженська церква



Костел Св. Петра і Павла



Костел Св.Миколая



Миколаївська церква



Храм Олександра Невськог



Петропавлівська церква


Покровська церква.



Предтеченська церква



Тринітарський костел



Костел Успіння Діви Марії

Цікаві факти

Сім чудес Кам’янець-Подільського

 

1.Стара фортеця - невід'ємна частина і візитна картка Кам'янця-Подільського, пам'ятка архітектури ХІІ-ХІІІ століття, хоча археологічні дослідження свідчать, що фортеця існувала в Х-ХIII ст.ст. Спочатку вона являла собою типову староруську дерев'яну оборонну споруду. Фортеця включає в себе одинадцять послідовно сполучених башт та сполучену підземним коридором дванадцяту - Водяну. Кожна башта окремо має свої назву, час та історію створення. На території укріплення також є криниця, північний та південний дворики і підземелля.

 

 

2.Замковий (Турецький) міст - належить до пам'яток архітектури XVII століття, при своїй попередній побудові виглядав високим п’ятиарочним мостом і був такий вузький, що дві підводи не могли між собою розминутися. Проїзд по мосту контролювався баштами та напівбаштами. За панування турків міст було розширено та обмуровано тесаним каменем, через що отримав назву Турецький, а башти знищено.

 

 

3.Лаура - робота відомого українського скульптора Віктора Бродського, виконана римського класицизму. Скульптуру було зроблено у Римі із білого каррарського мармуру з приводу передчасної смерті 1874 року доньки польських магнатів Пшездецьких. Після створення було перевезено і встановлено у родовому склепі на Чорному острові, неподалік від сучасного м. Хмельницького, у 1938 році експонат було перевезено до відділу Кам'янець-Подільського музею і вже після відновлення роботи Кафедрального костьолу Петра і Павла залишилась прикрашати його.

 

 

4.Кафедральний костьол Петра і Павла - пам’ятка архітектури ХV-ХІХ століття. За час свого існування побував і римо-католицьким костьолом ХV століття, і головною мусульманською мечеттю 1672-1699 років, і музеєм атеїзму з 1930 по 1990 рік, та все ж повернувся до свого початкового духовного призначення і освятився 1991 році як Кафедральний костьол апостолів Петра і Павла. За часів турецького панування на згадку залишився прибудований мінарет із Мадонною, яка стоїть над півмісяцем і освічує золотими зайчиками старе місто.

 

 

5.Ратуша - будинок колишнього польського магістрату, оригінальна споруда ХVІ-ХVІІІ століття. На другому поверсі знаходилась адміністрація, відбувались судові засідання, а на нижньому поверсі та в підземеллі чинила свої темні справи інквізиція. З балкону зачитувалися накази, вироки, які виконувалися на ратушній площі, де в листопаді 1818 та лютому 1824 року катували народного героя Устима Кармалюка перед засланням його до Сибіру

 

 

6.Каньйон - має виняткову антропологічну цінність як витвір природи силурійського періоду з рідкісною флорою та фауною. Історія існування охоплює понад два мільйони років. Сорокаметрова висота та сто вісімдесят метрів шириною, він повністю оточує старе місто, створюючи тим самим природній бар’єр і оборонний щит Кам’янця.

 

 

7.Міст «Лань, що біжить» - заввишки 54 метри, автором якого є Едуард Дуднік, сполучає два береги Смотрицького каньйону. Завдяки тому що міст найвищий та найвитриваліший у Європі, тут було організовано екстрім-аукціон «Банджі джампінг», де багато охочих змогли полоскотати свої нерви. Коли наближаєшся до мосту, він нагадує лань, яка стрімко біжить, через що отримав таку назву.
Кам'янець-Подільський
Місцевий час:
09:04, 25.04.2019
Литвин
Марія
менеджер напрямку
тел:+38 067 67 57 715 icq: 622820570
напрямки: Болгарія, Греція, Грузія, Єгипет, Кіпр, Туреччина, тури по Україні, візова підтримка, бронювання турів та готелів
Нич
Христина
менеджер напрямку
тел:+38 032 275 86 02
напрямки: дитячий відпочинок, тури по Україні, екскурсійні тури Європою, лікувальні та паломницькі тури, візова підтримка, бронювання турів та готелів
032 243 77 22
067 671 38 83
79017, м.Львів
вул. К.Левицького,97